30 травня в бібліотеці №21 кают-компанії "Морська бібліотека міста Одеси" пройшло спільне читання з фасилітаторкою Вірою Шевченко. Цього разу читали, обговорювали, розбирали текст новели Гі де Мопассана «Парасолька» і вірш Чарльза Букоавські "Серце що сміється". На цій зустрічі ми звернемося до методу Шарлотти Еттруп Крістіансен - концепції «поетичного я». На відміну від звичного «наративного я», яке вибудовує життя як послідовність подій і причин, «поетичне я» пропонує інше - бути в моменті, відчувати, дозволяти собі паузу й тишу. Спільне читання-це процес одночасного або почергового читання книги. Воно об'єднує людей, розвиває емоційний інтелект, покращує навички спілкування та є потужним інструментом для навчання. Новела Гі де Мопассана «Парасолька»-це блискучий зразок французького реалізму та психологічного портрета. Головна тема твору-руйнівна скнарість, або жадібність та лицемірство, замасковані під фінансову ощадливість. Вірш Чарльза Буковскі «Серце, що сміється» є життєствердним закликом брати відповідальність за власне життя та шукати світло навіть у темряві. Твір наголошує на важливості використання життєвих шансів та здатності перемагати смерть через свідоме проживання кожного моменту. Спільне читання - це не аналіз і не пошук правильних відповідей. Це м’який, безпечний простір, де ми разом проживаємо текст: можемо здивуватися, посміхнутися, відчути відгук або просто побути поруч з іншими. Такі зустрічі допомагають відчути підтримку, знайти нові сенси та повернути цінність живого, щирого спілкування - особливо важливого в непрості часи.